Help us to Restore Christian Shelter in Ukraine

<<НИЖЕ РУССКИЙ ТЕКСТ и УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ>>: 

The Christian Mercy Shelter "Nadia” (in Ukrainian means “Hope") has existed in the city of Boyarka near Kyiv, Ukraine, for over three decades. During this time, the employees of this charitable organization have provided assistance to thousands of disabled people, homeless people and simply people, who lost their way of life. The shelter was founded in 1994 by Ukrainian Mother Teresa, Lyudmila Grigorievna Mishanna who is now 81-year-old lady, when American and European donors helped her acquire an old pioneer camp 30 kilometers away from Kyiv. The main building recently burned to the ground in a fire, leaving dozens of people homeless.

Despite all the difficulties near Kyiv, since 1994, the Christian Mercy Center “HOPE” in the city of Boyarka has been continuing to provide comprehensive assistance to desperate people, who lost their ID documents; who found themselves on the street without the help of loved ones due to various, sometimes tragic, life circumstances that the rest of society has turned its back on. Disabled people, often bedridden, have been receiving support in this shelter and the opportunity to register a disability according to the Ukrainian law requirements and to get relevant social payments, to receive or restore a state pension. The homeless found shelter, food and clothing. But the most precious thing that they received in the shelter was attention, sincere love and care for the inner state of the guests, dejected by life's ups and downs.


The Christian Mercy Center is run by its director, 81-year old Lyudmila Grigorievna Mishanna and her deputy Petr Vdovichenko. They do not differentiate between the duties of “director” and “others” and equally share the need and all the difficulties of a modest life with those who asked them for help… Utility bills, personal pension, and meager earnings from making artificial flowers and funeral wreaths are put on the "altar" of the common dining table “for the glory of God". Following the example of the holy ascetics, wisdom, the solution to each problem, and sometimes the answer to the question "what to make today’s soup from?” is literally begged on the knees.


The Mercy Shelter “HOPE” is also hoping for help, for a response in people's hearts - its administration and guests have to constantly struggle with all the difficulties in order to maintain the existence and keep caring about those who need it.


On May 7 this year, a fire burned to the ground almost the entire building where the residents lived.


This is not the first time when the homes and property of employees of the “HOPE” mercy shelter or people, who help the organization, have been set on fire. Over the past two years, Deputy Director Petr Vdovichenko has applied to the local law enforcement dozens of times to investigate numerous cases of harassment and arson of his property. Unfortunately, local authorities completely ignore the lawlessness that is happening in their jurisdiction - during all this time, not a single arson or attack case has been investigated. The car of local politician Alexander Semko, who helped the Nadia Mercy Shelter also burned down at the hands of the unknown in 2019.


Before the fire, 12 people were under the care of the “HOPE” shelter. Now these people are literally left without a roof over their heads.


The “Nadia” shelter has no extra funds even for the simplest repairs on its own, for elimination of the consequences of a fire, or for payment of electricity debts.

"At any moment, people can bring someone from the Kyiv railway station who has become unwanted and sick... And they know that Lyudmila Grigorievna will not refuse anyone... During the existence of "HOPE", hundreds of suffering souls have received shelter here," Vdovichenko testified.


"We are turning our prayers to God Almighty and expecting a powerful echo of Divine Love and Mercy in your kind and sacrificial hearts, for we cannot cope with it alone. It is the manifestation of the qualities of Christian mercy that we consider the task and the meaning of our earthly life, and from day to day our center proves this with its hard work,” says Petr Vdovichenko.

Moreover, the shelter “HOPE" has ongoing legal costs that have accumulated as a result of the court trial of forging statutory documents, due to which the organization lost its real estate - several acres of land in the recreational zone near Kyiv, as well as buildings located on this territory. The court case involves the local Protestant community "Temple of the Savior", together with its leader, pastor Roman Skots, who left the United States soon after a federal money-laundering investigation opened against him.



***********

ПО-УКРАЇНСЬКИ:

Християнський притулок милосердя "Надiя" працює у м.Боярка, під Києвом, ось вже майже чотири десятки років. За цей час співробітники цієї благодійної організації надали допомогу сотням інвалідів, безпритульним і просто людям, які втратили орієнтир в житті. Громадська неприбуткова організація була заснована українською "Матір'ю Терезою" - наразi вже 81-річною, Людмилою Григорівною Мішанною в 1994 р. Тодi американські та європейські спонсори допомогли їй придбати старий піонерський табір в 25 кілометрах від Києва. Статутним завданням було поставлено об`єднання представників усіх конфесій у справах милосердя. Нещодавно, основна будівля центру, була знищена до тла. В результаті цієї пожежі,  немічні люди, серед яких були лежачі хворі, залишилися без даху над головою.

Всупереч усім труднощам, Боярський християнський центр милосердя "Надія" продовжує надавати всебічну допомогу зневіреним, потребуючим найнеобхiднiшого, людям. Деякi з них втратили документи, що посвiдчують особу. Дехто опинився на вулиці без допомоги родичів по різним, іноді трагічним, обставинам. Усi тут вiдчули щире спiвчуття, любов та захист навiть тi,  вiд кого вiдвернулося все інше суспільство. Інвалідам, часто прикутим до лiжка, надавалася в цьому будинку милосердя підтримка, догляд і можливість отримати, або вiдновити посвідчення про інвалідність, оформити пенсію, тощо. Безхатченки знаходили тимчасове мiсце проживания, просте харчування, одяг, взуття, ліки. Але найбільше, що цінували нужденнi, - це щиру увагу і турботу не тільки про зовнішній, а й про внутрішній, душевний стан. До сенсу житья, до пiзнання Бога та слідуванню Його Промислу тут закликали пригнічених, втомлених життєвимив перипетіями, але прагнучих до Світла й Справедливості, постояльців.


Ведуть справи будинку милосердя голова правлiння Людмила Григорівна Мішанна та вiдповiдальний учасник правлiння Петро Вдовиченко. Вони не розмежовують обов'язки на "директорські" та "інші" і на рівних ділять турботу про тих, хто звернувся до благодiйного центру за допомогою.  Разом намагаються здолати всі труднощі скромного побуту. "Во славу Божу" кладуться на «вівтар» загального обіднього столу і оплати комунальних послуг, і власна пенсія Людмила Григорiвни, і мізерний заробіток від виготовлення штучних квітів і похоронних вінків, до тут органiзовано. За прикладом святих подвижників, рішення кожної проблеми, а іноді і відповідь на питання "з чого сьогодні приготувати суп?" буквально вимолюється на колінах.

Допомагаючи стражденним, бюджет будинку милосердя "Надія" теж сподівається на допомогу, на відгук Любовi Всевишнього Батька в серцях не байдужих до людського лиха. Останнiм часом усiм, причетним до благочинного служiння ближнiм, особливо не легко справлятися з усіма труднощами, щоб підтримувати своє існування та тих, за кого на серце покладена вiдповiдальнiсть перед Богом.


7 травня цього року в центрі сталася пожежа - вигоріла практично вся будівля, де проживали мешканці.

Це не перший раз, коли житла і майно співробітників притулку милосердя "Надiя" піддавалися підпалів. Заступник директора Петро Вдовиченко протягом останніх двох років десятки разів звертався до місцевих правоохоронних органів з проханням розслідувати численні випадки переслідування і підпали його господарських споруд, пошкодження майна. Але на жаль, упередженi місцевi чиновники повністю ігнорують свавілля, яке коїться в їх юрисдикції - за весь цей час не було розслiдувано жодної справи з приводу підпалів. Автомобіль місцевого депутата Олександра Семко, який допомагав центру "Надія" в 2019 роцi також згорів від рук нак званих "невідомих" як i службове авто "медичної допомоги" Вдовиченка Петра.


Під опікою Будинку милосердя до пожежі знаходилося 17 чоловік. Тепер ці люди залишаються буквально без даху над головою.


У "Надії" немає коштів навіть на найпростіший косметичний ремонт вцiлiлих пiдсобних примiщень, яркий готовi виконати своїми силами. Залишилося питання оплати боргів за спожиту електроенергiю і усунення наслідків пожежі.


У будь-який момент можуть знову привезти з залізничного вокзалу Києва ще когось, хто став хворим, позбавленим житла i не потрібним до цього близьким людям... І волонтери, соцiальнi працiвники та мicцева полiцiя знають, що Людмила Григорівна нікому не відмовить, навiть невiдомим, кого не можливо iдентифiкувати, що припустимо тiльки в приватному закладі відчайдушним, на Бога покладаючим надію, господарям... 


"Ми звертаємо свої молитви до Всевишнього і очікуємо дієвого відгуку Божественної Любові і Милосердя в усiх добрих і жертовних серцях, бо одним нам не впоратися. Саме прояв якостей християнського милосердя вважаємо метою, почесним завданням і сенсом земного життя, і день у день наш центр доводив це своєю  самовiдданою працею ", - говорить Петро Вдовиченко.


На додаток до всього, центр "Надія" має поточні судові витрати, які накопичилися в результаті процесу про підробку змін до статутних документів, в результаті яких, організація позбулася нерухомого майна (кілька гектарів землі в рекреаційній зоні на околиці міста Боярки, під Києвом, а також будівель та споруд, розташованих на цій території). У цієї судовій справи фігурує місцева протестантська громада "Храм спасителя", спільно з її керівником - пастором Романом Скоць, який змушений був покинути США після відкритого в його адресу федерального розслідування щодо відмивання грошей.


Допомогти у відновленні центру милосердя можна на сайті GoFundMe, а також:

Рахунок в гривнях: LINEVICH VOLODYMYR (Andrushivka, Ukraine)

IBAN: UA783052990000026208904463087

Account: 5168757425721588 (PRIVATBANK, SWIFT CODE: PBANUA2X)

1D Hrushevskogo Str., Kyiv, 01001, Ukraine

Банк-кореспондент в США:

JP Morgan Chase Bank (SWIFT CODE: CHASUS33)

Correspondent account: 0011000080

 

Доларовий рахунок:

РАХУНОК/IBAN: UA883808050000000026002204136

МФО0380805 АТ"Райффайзен Банк АВАЛЬ"

 

*****

 

ПО-РУССКИ:


Христианский приют милосердия “Надiя” (Надежда) существует г. Боярка под Киевом вот уже почти четыре десятка лет. За это время сотрудники этой благотворительной организации оказали помощь тысячам инвалидов, бездомным и просто людям, потерявшим ориентир в жизни. Благотворительная организация была основана украинской Матерью Терезой - 81-летней Людмилой Григорьевной Мишанной в 1994 г., когда американские и европейские спонсоры помогли ей приобрести старый пионерский лагерь в 30 километрах от Киева. Недавно здание центра сгорело дотла при пожаре, в результате чего десятки человек лишились крова над головой.


Вопреки всем трудностям под Киевом с 1994 года Боярский христианский центр милосердия “Надежда” продолжает оказывать всестороннюю помощь отчаявшимся людям, утерявшим документы, оказавшимся на улице без помощи близких по различным, иногда трагическим, обстоятельствам, от которых отвернулось все остальное общество. Инвалиды, часто лежачие, получали в этом приюте поддержку и возможность оформить инвалидность, получить или восстановить пенсию от государства. Бездомные находили кров, пропитание и одежду. Но самое ценное, что получали здесь - это внимание, искреннюю любовь и заботу не только о внешнем, но и о внутреннем состоянии удручённых жизненными перипетиями постояльцев.

Ведут дела дома милосердия директор Людмила Григорьевна Мишанна (ей уже за 80) и ее заместитель Петр Вдовиченко. Они не разграничивают обязанности на “директорские” и “остальные” и на равных делят с обратившимся к ним за помощью нужду и все трудности скромного быта. "Во славу Божью" кладутся на «алтарь» общего обеденного стола и оплаты коммунальных услуг, и собственная пенсия, и скудный заработок от изготовления искусственных цветов и похоронных венков. По примеру святых подвижников, решение каждой проблемы, а иногда и ответ на вопрос "из чего сегодня приготовить суп?" буквально вымаливаются на коленях.

Помогающий страждущим Дом милосердия “Надежда” тоже надеется на помощь, на отклик в сердцах - его постояльцам приходится непросто справляться со всеми сложностями, чтобы поддерживать свое существование.

7 мая этого года в центре случился пожар - выгорело практически все здание, где проживали жильцы.

Это не первый раз, когда жилища и имущество сотрудников приюта милосердия “Надiя” подвергались поджогам. Заместитель директора Петр Вдовиченко в течение последних двух лет десятки раз обращался к местным правоохранительным органам с просьбой расследовать многочисленные случаи преследования и поджоги его жилища - к сожалению, местные власти полностью игнорируют беспредел, творящийся в их юрисдикции - за все эти время не было заведено ни одного дела по поводу поджогов. Автомобиль местного депутата Александра Семко, помогавшего центру “Надiя” также сгорел от рук неизвестных в 2019 г.

На попечении Дома милосердия до пожара находилось 12 человек. Теперь эти люди остаются буквально без крыши над головой.

У “Надежды” нет лишних средств даже на самый простой косметический ремонт своими силами, оплаты долгов за электричество и устранение последствий пожара.

"В любой момент могут привезти с железнодорожного вокзала Киева ещё кого-то, кто стал ненужным и больным…И они знают, что Людмила Григорьевна никому не откажет… За время существования “Надежды” приют здесь получили сотни страждущих душ", - свидетельствует Вдовиченко.

“Мы обращаем свои молитвы к Всевышнему и ожидаем действенного отзвука Божественной Любви и Милосердия в ваших добрых и жертвенных сердцах, ибо одним им не справиться. Именно проявление качеств христианского милосердия считаем задачей и смыслом земной жизни, и изо дня в день наш центр доказывал это своим нелегким трудом”, - говорит Петр Вдовиченко.

В добавок ко всему, центр "Надежда" имеет текущие судебные издержки, которые накопились в результате процесса о нелегитимной смене руководства, в результате чего, организация лишилась недвижимого имущества (несколько гектаров земли в рекреационной зоне под Киевом), а также строений, расположенных на этой территории. В судебном деле фигурирует местная протестантская община "Храм Спасителя", совместно с ее руководителем - пастором Романом Скоць, который вынужден был покинуть США в 2009 г. после открывшегося в его адрес федерального расследования по отмыванию денег.

Давайте поможем приюту, а они - в свою очередь окажут помощь сотням, и возможно, тысячам украинцев, оставшимися без крова и хлеба насущного!

 

Поддержать сгоревший приют здесь, а также следующим образом:

 

Счет в гривнах: LINEVICH VOLODYMYR (Andrushivka, Ukraine)

IBAN: UA783052990000026208904463087

Account: 5168757425721588 (PRIVATBANK, SWIFT CODE: PBANUA2X)

1D Hrushevskogo Str., Kyiv, 01001, Ukraine

Банк-корреспондент в США:

JP Morgan Chase Bank (SWIFT CODE: CHASUS33)

Correspondent account: 0011000080

 

Долларовый счет:

РАХУНОК/IBAN: UA883808050000000026002204136

МФО0380805 АТ"Райффайзен Банк АВАЛЬ"